Дитячі страхи. Вони можуть здаватися дорослим дрібницею але для маленької людини вони стають цілим всесвітом переживань. Уяви малюка який уночі прокидається від звуку вітру і плаче бо йому здається що десь у темряві ховається щось небезпечне. Для батьків це може бути звичайною фантазією та для дитини це реальність що впливає на її психіку сон і навіть розвиток. Саме тому тема дитячих страхів надзвичайно важлива і для мами і для тата і для будь кого хто має справу з вихованням. Адже те як дорослі реагують на переживання малюка формує не лише його відчуття безпеки а й майбутню здатність долати труднощі.
Зміст
Що таке дитячі страхи.
Дитячі страхи є природною частиною розвитку і майже кожна дитина у певному віці їх переживає. Психологи пояснюють що страх виконує захисну функцію допомагаючи малюкові уникати небезпеки. Однак важливо відрізняти звичайні вікові страхи від тих що сигналізують про проблему.
Малюки у перші роки життя часто бояться гучних звуків або несподіваних рухів адже їхня нервова система ще дуже чутлива. У дошкільному віці поширеним є страх темряви і страх розлуки з батьками. У молодшому шкільному віці діти можуть переживати через контрольні роботи або осуд однолітків. Усе це є етапами формування особистості які з часом минають якщо поряд є турботливі дорослі.
Цікаво що дослідники зі Стенфордського університету виявили пряму залежність між розвитком фантазії і зростанням кількості страхів у дітей. Тобто чим активніша уява тим частіше дитина може створювати у голові образи які її лякають. Це природний механізм який згодом стає основою для творчості і креативного мислення.
Основні причини виникнення дитячих страхів.
Причини страхів різноманітні і часто переплітаються. По перше це вікові особливості мислення. Малюк ще не завжди здатен відділити фантазію від реальності тому казкові персонажі або тіні на стіні для нього живі. По друге важливу роль відіграє надмірна уява. Коли дитина активно фантазує вона створює цілі історії де небезпека виглядає переконливою. По третє вплив має сімейне оточення. Якщо батьки тривожні або часто лякають дитину вона починає переймати ці реакції.
Не можна не згадати і про травматичні події. Навіть один різкий переляк наприклад гавкіт собаки чи гучна сварка у сім’ї може залишити слід у психіці малюка. Дослідження показують що діти які пережили стрес частіше страждають на нічні кошмари і тривожні розлади у майбутньому.
Як проявляються дитячі страхи.
Дитячі страхи можуть проявлятися у різних формах. Поведінково дитина стає тривожною уникає певних ситуацій може плакати або відмовлятися залишатися сама у кімнаті. Вона шукає постійної присутності дорослого і важко відпускає його навіть на кілька хвилин. Фізіологічні прояви також дуже яскраві. Це прискорене серцебиття пітливість проблеми зі сном нічні пробудження або скарги на біль у животі без видимих причин. Важливо розуміти різницю між здоровими і патологічними страхами. Якщо дитина боїться але поступово навчається справлятися зі своїми переживаннями це нормальний процес. Якщо ж страх паралізує її щоденне життя і не минає з часом тоді варто задуматися про допомогу спеціаліста.
Читайте також: Як виховати впевнену в собі дитину.
Як допомогти дитині подолати страхи.
Найважливішим є створення атмосфери довіри у родині. Дитина повинна знати що батьки вислухають її без осуду і сміху. Коли малюк розповідає що боїться темряви варто не відмахуватися а спокійно вислухати і запевнити що він у безпеці.
Корисними є і творчі методи. Діти охоче виражають свої емоції через малювання гру чи вигадування казок. Якщо намалювати монстра а потім розфарбувати його у смішні кольори страх поступово зменшується.
Ефективним є поступове знайомство з тим що лякає. Наприклад якщо дитина боїться собаки можна почати з перегляду картинок де тварина виглядає дружньо а згодом разом підійти до спокійного песика на відстань. Така поступовість формує відчуття контролю. Надзвичайно важливим є приклад батьків. Якщо мама чи тато реагують спокійно дитина відчуває що ситуація безпечна і з часом наслідує таку модель поведінки.
Чого не варто робити батькам.
Частою помилкою є знецінення почуттів малюка. Фрази на кшталт нічого тут боятися або не вигадуй лише посилюють тривогу адже дитина почувається нерозумілою. Ще гірше коли дорослі сміються з дитячих страхів. Це підриває довіру і змушує дитину приховувати свої переживання. Абсолютно неприпустимим є залякування. Використання образів типу не будеш слухатися забере бабайка лише закріплює страх і робить його сильнішим.
Коли потрібна допомога спеціаліста.
Буває що батьківських зусиль недостатньо. Якщо страхи надто сильні і заважають дитині спілкуватися навчатися чи спати варто звернутися до дитячого психолога. Якщо страхи тривають місяцями і лише посилюються допомога спеціаліста стає необхідною.
Дитячий психолог або психотерапевт використовує ігрові методи арттерапію когнітивні техніки які допомагають дитині поступово навчитися долати тривогу. Важливо що чим раніше розпочати роботу тим швидше настає позитивний результат.
Читайте також: Дитячі страхи. Що таке страх та чого можуть боятися наші діти?
Дитячі страхи. Підсумовуємо.
Дитячі страхи є природною частиною розвитку і не варто їх боятися самим батькам. Це кроки через які проходить майже кожна дитина формуючи свій внутрішній світ. Завдання дорослих полягає у тому щоб бути поруч підтримати і допомогти відчути безпеку.
Коли малюк відчуває що його розуміють він легше долає труднощі і вчиться довіряти не лише батькам а й самому життю. Турбота про емоційний світ дитини це найцінніший подарунок який можна зробити для її майбутнього.
Пам’ятай якщо страхи стають надмірними не зволікай з консультацією у лікаря чи дитячого психолога. Саме фахівець допоможе знайти правильний шлях і збереже психічне здоров’я дитини.
