Зміст
Аденома простати. Дозволені і заборонені продукти.
Аденома передміхурової залози — це доброякісна пухлина, яка розвивається у чоловіків із залозистого епітелію простати. З часом пухлина тисне на уретру. Скорочення передміхурової частини уретри призводить до порушення сечовипускання . Правильне харчування при простатиті та аденомі простати дозволяє зменшити вираженість симптомів захворювання. Первинний діагноз можна встановити на підставі скарг пацієнта, історії розвитку захворювання, даних ректального пальцевого дослідження. Подальші обстеження проводяться за допомогою обладнання.
До вибору методу лікування лікарі підходять індивідуально для кожного пацієнта. При незначних ознаках порушення сечовипускання проводять медикаментозну терапію ефективними препаратами . Якщо симптоми захворювання прогресують, застосовуються різні неінвазивні процедури. При наявності великого утворення хірурги пропонують пацієнту найбільш підходящу для нього операцію.
Яка дієта при аденомі простати?
Харчування при аденомі простати у чоловіків здійснюється з урахуванням багатьох факторів:
- Характер захворювання;
- Форма і стадія, особливості її перебігу;
- Стан інших органів і систем.
У кожному конкретному випадку характер дієти визначає лікуючий лікар і дієтолог. Так як одним з факторів, що провокують розвиток аденоми, є зайва вага , дієтологи рекомендують пацієнтам збалансоване харчування, багате вітамінами, мікроелементами і клітковиною. Для зменшення обсягу залозистої тканини слід вживати більше продуктів, що містять поліненасичені кислоти, цинк і селен .
У період загострення слід застосовувати 25 мг. цих мікроелементів з розрахунку 15 мг. Багато селену міститься в морських продуктах:
- Креветки;
- Устриці;
- Морська капуста;
- Оселедець;
- Скумбрія;
- Сардини;
- Лосось ;
Серед рослинної їжі найбільше цих мікроелементів міститься в бобових, вівсяній і гречаній каші , насінні соняшнику і гарбуза, коренях пастернаку і селери, грибах. Оскільки селен найкраще засвоюється з вітаміном А , овочі, крупи та рибу слід вживати з рослинними оліями : соняшниковою, гарбузовою, оливковою.
Незамінним компонентом в дієті при аденомі є клітковина. Вони запобігають запорам, які можуть спровокувати порушення сечовипускання і застій сечі , знижують рівень холестерину, покращують роботу кровоносної системи. У раціоні хворого аденомою простати має бути багато сезонних овочів і фруктів.
Аденома простати. Заборонені продукти.
Дієта при аденомі у чоловіків передбачає виключення продуктів, які збільшують навантаження на сечостатеву систему. Дієтологи не рекомендують готувати страви з жирних сортів м’яса, з великою кількістю спецій . При приготуванні страв не можна використовувати гострі спеції. Пацієнтам не рекомендується вживати копченості, фабричні соуси і консерви, алкоголь, газовані напої, міцний чай і каву.
У період лікування слід уникати вживання рідин перед сном, особливо тих, що мають сечогінні властивості ( зелений чай , відвар шипшини) . Слід обмежити вживання солі, яка затримує надлишок води в організмі і призводить до підвищення артеріального тиску, набряків і звуження судин. Це викликає застій крові в малому тазу і сечі в сечовому міхурі .
Терапія аденоми передміхурової залози.
Аденому простати неможливо вилікувати лише дієтою , але правильне харчування покращує якість життя чоловіка. Немедикаментозне лікування проводиться пацієнтам з незначними симптомами і абсолютними протипоказаннями до операції. Тактика очікування і спостереження виражається в заспокоєнні, повчанні і динамічному спостереженні за хворим і в рекомендаціях змінити спосіб життя. Пацієнту рекомендується дотримуватися наступних рекомендацій:
- Вживати менше рідини перед сном;
- Гуляти в міру необхідності перед сном;
- Обмежити прийом діуретиків , антихолінестеразних препаратів у вечірній час.
Близько 85% чоловіків можуть перебувати під наглядом протягом року, 65% — 5 років. Пацієнти з легкими симптомами повинні перебувати під динамічним наглядом. Їм рекомендується змінити спосіб життя перед початком терапії або разом з основним лікуванням.
У зв’язку з прогресуючим характером захворювання медикаментозна терапія його симптомів проводиться тривалий час, в деяких випадках довічно.
Пацієнтам з симптомами аденоми передміхурової залози при відсутності затримки сечі необхідно починати медикаментозну терапію з альфа-аденоблокаторів.
Пацієнтам з об’ємом передміхурової залози 40 см³ і більше або з високим рівнем простатичного антигену додатково призначають інгібітори 5-α-редуктази. Щоб уникнути операції, їх потрібно приймати довічно. Інгібітори 5-α-редуктази та α-адреноблокатори призначають пацієнтам із помірними та вираженими ознаками розладів сечовипускання, збільшенням передміхурової залози понад 40 см³ або високим рівнем ПСА. Їх застосування дозволяє запобігти прогресуванню захворювання в частині розвитку гострої затримки сечі та необхідності хірургічного лікування.
На сьогодні, враховуючи недостатність доказів, різноманітність рослинної сировини та складність оцінки дозування діючої речовини, лікарські засоби, що містять рослинні екстракти, не рекомендуються для лікування хворих на рак простати . Це рекомендації Європейської та Американської урологічних асоціацій.
Аденома простати. Хірургічне лікування.
Суть будь-якої операції при аденомі передміхурової залози полягає в усуненні перешкоди на рівні простатичного відділу уретри. Пацієнтам з декомпенсаторною стадією захворювання, при якій симптоми виражені, дієтичне харчування необхідно лише для того, щоб не погіршити порушення відтоку сечі. Рекомендується негайна операція. При гострій затримці сечі проводять дренування сечового міхура , потім планують радикальну операцію.
Для пацієнтів, у яких діагностована субкомпенсована стадія аденоми передміхурової залози , радикальне лікування ефективніше, ніж спостереження. В цьому випадку урологи використовують неінвазивні методи хірургічного лікування:
- Інтерстиціальна лазерна коагуляція;
- Трансуретральна голкова абляція;
- Лазерний трансуретральний розріз передміхурової залози;
- Трансуретральна або трансректальна гіпертермія;
- Трансуретральна мікрохвильова або радіочастотна термотерапія;
- Трансуретральна радіочастотна термодеструкція;
- Екстракорпоральна піротерапія;
- Трансуретральна електропорація.
На початковій стадії захворювання вони мають таку ж ефективність, як трансуретральна резекція простати (ТУРП) і розтин при операції, але зі значно меншою частотою ускладнень. ТУРП є «золотим стандартом» в хірургічному лікуванні цього захворювання, ефективним у 80% випадків є:
- Кровотечі, що потребують переливання крові та промивання сечового міхура внаслідок тампонади;
- Інфекції сечостатевих органів (простатит, гострий уретрит, гострий епідидиміт);
- Гіпонатріємія, яка викликається розрідженням крові при всмоктуванні промивної рідини.
Після операції можуть розвинутися еректильна дисфункція , ретроградна еякуляція, скорочення уретри, склероз шийки сечового міхура, нездатність утримувати сечу.
Однією з модифікацій традиційної ТУРП є біполярна трансуретральна резекція простати з використанням біполярної плазмокінетичної технології. Техніка виконання операції відрізняється від монополярної ТУРП використанням спеціальної петлі резектоскопа, яка має активний і зворотний електроди, з одночасним ефектом різання і коагуляції.
Найбільш травматичним методом хірургічного лікування аденоми простати є відкрита аденомектомія . При невеликих розмірах простати урологи роблять трансуретральний розріз передміхурової залози. Операція ефективна у 78-83% пацієнтів, а ускладнення виникають рідше, ніж при ТУРП.
Трансуретральна електропорація має багато переваг : низька крововтрата, скорочення часу дренування сечового міхура та тривалості післяопераційного перебування в лікарні. Менш ефективною, ніж ТУРП, є трансуретральна голкова абляція . Його перевагою є відсутність необхідності госпіталізації пацієнта і застосування анестезії під час операції.
Інтерстиціальна лазерна коагуляція є актуальним вибором для людей, які приймають антикоагулянти. Процедура безпечна, але після операції часто виникає необхідність повторної операції. Після трансуретральної мікрохвильової термотерапії може знадобитися тривале дренування сечового міхура. Катетеризація проводиться в 25% випадків. У післяопераційний період хворі повинні дотримуватися дієти.
